Напередодні чергових Олімпійських ігор ми продовжуємо розповіді про вінницьких олімпійців. На черзі – дворазовий срібний Олімпійський призер із плавання Павло Хникін, голова відділення НОК України у Вінницькій області.
– 1992-го я мав шанс здобути олімпійські медалі, і використав його, – згадує Павло Хникін. Виступав у складі Об’єднаної команди під Олімпійським прапором.Наша збірна в естафеті 4х100 м вільним стилем тоді була дуже сильною. За рік до Ігор ми встановили рекорд Європи, а на Олімпіаду поїхали ще сильнішим складом.Я плив на першому етапі і мав завдання обов’язково завершити його переможцем. Вдалося випередити головного конкурента – американця Джона Сі Олсена. Причому він мав кращий особистий результат – 49,6 сек., а я свій найкращий результат (49,97 сек.) показав саме на цих Іграх. Але мені все ж вдалося випередити конкурента!Я не брав участі в попередньому запливі іншої олімпійської естафети – комбінованої 4×100 м, лише у фінальному. В цьому виді програми американці були дуже сильними, і ми ніяк не могли «стрибнути вище голови». Срібна медаль нашої команди – хороший результат. Я плив батерфляєм, на третьому етапі, і виступив гідно.
-Павле Вікторовичу, у дитинстві одразу мали спортивні успіхи?
– До середині 9-го класу я був одним із найгірших плавців у секції, бо особливого інтересу займатися спочатку не мав: ходив, аби просто поспілкуватися із друзями. Але я зрозумів, що потрібно тренуватися більше за інших, якщо хочеш досягти успіху.
-Ви рекордсмен за кількістю виступів на Олімпійських іграх. У чому секрет спортивного довголіття?
– Я рівнявся на чотириразового олімпійського чемпіона Володимира Сальникова, який був старше за мене і демонстрував хороший приклад тривалої кар’єри, хоча тоді плавці переважно залишали великий спорт у 22-23 роки. А я плавав тому, що у мене непогано виходило, жодних обмежень перед собою не ставив.
-В 2014 році на виборах голови обласного відділення НОКУ Ви в доволі конкурентній і непередбачуваній боротьбі перемогли багаторічного очільника організації Федора Новіка. А ось на наступних виборах конкурентів у вас уже не було, – спортивна громадськість регіону оцінила вашу роботу…
– Коли я вперше балотувався на цю посаду, сподівався позитивно вплинути на розвиток олімпійського спорту в регіоні й посприяти покращенню матеріальної бази. Серед іншого, хотілося допомогти побудувати у Вінниці сучасний спортивний басейн. Хочу подякувати Федору Новіку за створення і розбудову нашої громадської організації та забезпечення її фінансування. Він зробив багато позитивного, а я дещо додав. Так, відділення тепер проводить обласні конкурси «Спортсмен місяця» і «Спортсмен року», переможці яких отримують грошові премії. Визначаємо та преміюємо кращих дитячих тренерів року. Проводимо масові регіональні етапи всеукраїнських конкурсів серед спортивних журналістів і фотографів. Відділення НОК коштом обласного бюджету виплачує щомісячні стипендії чинним і потенційним олімпійцям і спортсменам. Також активно займаємося популяризацією масового заходу «Олімпійське лелеченя».
