Із добре відомим вінницьким вболівальникам футболістом «Ниви» Ігорем Маляренком спілкувався член спілки спортивних журналістів Вінницької області Андрій Пацановський.
-Мої вітання, Ігорю. Перш за все хочу привітати тебе із поверненням до лав вінницького професійного колективу. З яким настроєм прийняв це рішення?
– Із задоволенням, адже я повернувся додому!
-Відчувається своєрідне дежавю з того моменту, як ми вперше поспілкувались з тобою, як з гравцем вінницької “Ниви”! Що змінилось за пройдений період?
-Мушу погодитись, багато змін відбулось. Якщо брати в сімейному плані, то це народження сина. Якщо в футбольному – я зіграв загалом вже 100 матчів у складі “Ниви” і перевірив свої сили за кордоном.
-До речі, про ігри. Завдяки історикам вінницького футболу вдалось визначити, що ім’я Ігоря Маляренка тепер є в символічному клубі Анатолія Александрова (для футболістів, які провели 100 і більше ігор за «Ниву»/»Локомотив»). Наскільки важливе для тебе це визнання?
-Із першого дня у дорослому футболі мріяв одягнути нивівську футболку. А взагалі потрапляння до клубу Анатолія Александрова вважаю великим досягненням для себе.
-Як склався подальший етап футбольної кар’єри після розриву контракту з “Нивою” ?
-Це був непростий період, оскільки я не планував грати в іншій країні. Але так склались обставини. Я був змушений працевлаштуватися на новому місці. З’явився чудовий варіант зі Словаччиною. Порадився зі своєю сім’єю, вирішили спробувати. Був задоволений своїм рішенням. Словацький етап кар’єри дав мені ковток свіжого повітря в футбольному плані. А також новий досвід, нові знайомства та погляд на футбол з іншого його боку. За кордоном я набув достатньо цікавої професійної інформації і знань.
-Проте доля знову повернула тебе до Вінниці. Як вдалось врегулювати питання із зарубіжною командою, кольори якої ти захищав?
-В Словаччині наразі важка ситуація із місцевим футболом – там є лише дві ліги. Проблем щодо повернення в Україну, із документами не було. В Словаччині ми припинили співпрацю друзями, без образ. Я повернувся додому, і Володимир Борисович (головний тренер Володимир Циткін – авт.) запросив мене до «Ниви». Довго не роздумував, оскільки ми вже працювали разом і знаємо один одного.
-Нинішній рік – особливий для вінницького вболівальника. Бо у 2021 році виповнюється п’ять років із моменту відродження професійного футболу! Які позитивні зміни сталися за цей час?
-Випробувань вистачало постійно. Але найголовніше, що команда жива і ставить перед собою нові завдання. Великі зусилля до цього приклали наші вболівальники, які вірять у «Ниву» і підтримують її в будь-яких ситуаціях.
– Днями у краєзнавчому музеї відкривається виставка, яка присвячена вінницькому футболу різних часів. Плануєш її відвідати?
-Зрозуміло! Надто цікаво поглянути, що буде на цій виставці.
-Перший офіційний матч 2021 року «Нива» проведе проти львівських “Карпат”. Він же і закриє першу частину календаря поточного сезону. Твої очікування від майбутньої зустрічі?
-Чекаємо з нетерпінням відновлення чемпіонату! Надто довга була перерва, встигли засумувати за іграми. «Ниві» потрібно виправляти ситуацію в турнірній таблиці.
