Одна медаль та два допінги або ложка меду в бочці дьогтю

21 Лютого, 2022, 11:37

Український саночник Андрій Мандзій фінішує окремо від санок. Жіноча команда у лижних перегонах – єдина, хто не зміг фінішувати в естафеті через величезне відставання. Фігуристи виходять у фінал і посідають останнє місце. Збірну з фрістайлу не допускають до змагань через позитивні тести на коронавірус у трьох спортсменів. Біатлоністи дарують кілька надій, але сьоме місце — наш сьогоднішній максимум.

На тлі цих картинок контраст показує Олександр Абраменко, який за повного розвалу інфраструктури в рідному Миколаєві вже на другій Олімпіаді поспіль виграє медаль. У Пхьончхані це було золото, зараз у Пекіні – срібло. Але сприймається воно як золото. Адже якби не ця медаль, виступ України на Олімпіаді-2022 можна було б назвати оглушливим провалом.

Чому Україна провалилася на Олімпіаді-2022?

Коли НОК України опублікував заявку олімпійської збірної на Ігри в Пекіні, у супровідному тексті говорилося, що в деяких видах спорту вперше за багато років у нас нарешті є представники. Але кількість не завжди означає якість. У цьому випадку вийшло навіть навпаки — порівняно з Пхьончханом, Україна отримала більше представництва і за загальною заявкою, і з дисциплін. Але якщо з Кореї наша збірна повернулася із золотою медаллю, то з Китаю ми веземо лише одну срібну.

Причини, чому Україна погано виступає на зимових Олімпіадах, прості та банальні. Про них говорять щочотири роки, але глобальних змін так і не відбувається. Це погана інфраструктура або її повна відсутність, слабка робота профільних федерацій, відсутність якісного фінансування та пропаганди здорового способу життя. Адже молоді хлопці сьогодні не бачать для себе прикладу, який би надихнув їх хоча б взяти лижні палиці в руки і спробувати навчитися кататися. Це може бути хобі, але ніхто всерйоз не розглядає лижі, сани чи ковзани як інструмент для заробітку та справу всього життя. І це – головна поразка Міністерства молоді та спорту.

Одна медаль та два допінги або ложка меду в бочці дьогтю

Олександр Абраменко – єдиний призер Олімпіади

Поки Міністерство молоді та спорту вихваляється рекордними бюджетами два роки поспіль, залишається загадкою, на що витрачаються ці гроші. Так, формально є стаття видатків “На Олімпійський цикл і підготовку до олімпійських ігор”, але постає питання про те, чи варто витрачати стільки бюджетних грошей, щоби єдина медаль була радістю вболівальників?

Ще одне болюче питання — інфраструктура. Після перемоги Олександра Абраменка у Пхьончхані суспільство було шоковане станом трампліну у Миколаєві, де мешкає спортсмен. За чотири роки його статки не змінилися, а про будівництво нового навіть не говорять. Аналогічна ситуація із трампліном у Кременці Тернопільської області. Базу для біатлоністів у Буковелі обіцяють збудувати вже років з п’ять, але процес постійно затягується. На виході проблеми з інфраструктурою мають прямий вплив на результати спортсменів. Але й фінансування зимових видів спорту залишає бажати кращого.

Українські спортсмени отримують позитивні допінг-тести

На жаль, результати — не єдина нагода засмучуватися. Останні два роки українські спортсмени регулярно отримують позитивні тести на заборонені препарати. У гучні скандали потрапили олімпійський чемпіон Ріо-2016 Олег Верняєв та тенісистка Даяна Ястремська. Три легкоатлетки зіштовхнулися з проблемами на Олімпіаді в Токіо.

Не стали винятком й Ігри в Пекіні. Там позитивні тести отримали лижниця Валентина Камінська, яка у складі збірної представляля Вінницьку область та бобслеїстка Лідія Гунько. Причому Камінська відразу оголосила про завершення кар’єри

Парадокс, але навіть із забороненими препаратами в крові вони і на гарматний постріл не наблизилися до медалей. Можна скільки завгодно говорити про випадковість попадання тих чи інших речовин в організм, але багато в цій ситуації залежить і від самих спортсменів, які часто навіть не запитують про те, що дає лікар.

Одна медаль та два допінги або ложка меду в бочці дьогтю

Валентина Камінська – перша представниця Вінниччини у складі збірної країни на зимових Іграх

Так, на тлі гучного скандалу з російською фігуристкою Камілою Валієвою допінгові справи українських спортсменів світової громадськості не такі цікаві. Але загальна тенденція справді лякає. Особливо на тлі скандалу в легкій атлетиці та операції “Геркулес”, через яку Україна могла повторити долю Росії та виступити на Олімпіаді не під своїм прапором і без гімну. На щастя, нас пробачили, але якими будуть наслідки щодо нових випадків? Тепер Міністерство молоді та спорту України знову має великий фронт дипломатичної роботи.

Одна медаль та два допінги або ложка меду в бочці дьогтю

Бобслеїстка Лідія Гунько

Наступна зимова Олімпіада пройде 2026 року в Мілані. Якщо державні інститути не будуть втручатися і не почнуть фундаментально розбудовувати систему підготовки спортсменів та розвитку масового спорту, на нас чекає чергове розчарування та втрата державних коштів.

За матеріалами інтернет-ресурсу «Фокус»

 

 

 

 

Читайте також: